ПОВОЗКА, КИ,

Повозка, ки, ж. Телѣга. Рудч. Ск. II. 155. Ум. Повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле. Чуб. V. 911. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 225.